У Староакадемічному корпусі Могилянки знайшли любовну записку XIX століття. ФОТО

Під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Про це повідомив президент університету Андрій Мелешевич у "Фейсбуці".

"Долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди (при потребі розповімо, можливо, навіть дуже скоро) Могилянка зараз намагається реставрувати Староакадемічний корпус. Так-так, той самий, що на 500 гривнях :) У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей 18-19 століть для нашого музею. Наприклад, у минулому році знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Мелешевич.

На одному буці записки наведено цитату з росіського перекладу арії Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера "Леста, дніпровська русалка" (1803):

 
Приди в чертог ко мне златой,
Приди, о князь ты мой драгой!
Там всё приятство соберешь,
Невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю
И нежным чувствием горю,
[...Хоть ищут все любви моей,
Но тщетен будет труд их сей...]

На другому боці є теж напис:

 
"Священническій чинъ монашеский и весь причетъ церковньій да памянетъ господь Богъ во царствіи своем всегда ньіне"

Пан Мелешевич припустив, що автор записки зазнав невдачі в коханні та прийняв чернечий постриг.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.