Міноборони перевірить обставини присутності ЗСУ на перепохованні солдатів дивізії "Галичина"

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Так відомство зреагувало на критичні зауваження в соціальних мережах щодо присутності почесної варти на "Меморіальному кладовищі вояків дивізії СС "Галичина і 1-ї Української дивізії Української національної армії", повідомляє Золочів.net.

 

За розпорядженням міністра оборони Степана Полторака Військова служба правопорядку та інші командири Львівського гарнізону перевірять всі причини та обставини участі військовослужбовців у заході. У разі виявлення порушень чинного законодавства Міноборони ухвалить відповідні рішення.

У с. Червоне Золочівського району Львівської області 28 липня урочисто перепоховали 29 бійців 14-ї дивізії військ СС "Галичина", чиї рештки віднайшли пошуковці.

На заході були присутні священики, які провели службу Божу, місцеві мешканці, зокрема перевдягнені в однострої військ СС, а також представники влади Львівщини.

Серед учасників перепоховання була ГО "Резерв Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД "Галичина"", яка останніми роками пропагує культ дивізії на заході України.

Як видно на відео з місця подій, військовики ЗСУ виносили труни з останками загиблих із церкви, а також здійснили салют на їхню честь.

Крім того, під час урочистої церемонії лунали неоднозначні заяви. Так екс-голова Львівської ОДА Олег Синютка заявив, що дивізія військ СС боролася "за нас з вами":

"Тут біля Бродів українці стали за нашу землю, за нашу славу і за нас з вами. Тут були на своїй землі".

А отець Василь Саган настоятель церкви святої Софії у Золочеві, висловив сподівання, що військовослужбовців дивізії військ СС "Галичина" визнають святими:

"Я думаю, що буде момент не тільки визнання дивізії "Галичина", але буде момент, коли багато з цих героїв церква і Господь визнають у свій спосіб, у свій час не просто героями, а й святими".

Нагадаємо, серед організацій, визнаних законом "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", дивізія військ СС "Галичина" відсутня.

ДОВІДКА:

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу 4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

Читайте всі матеріали "ІП" на тему "дивізія "Галичина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.