В останній столиці УНР намалювали найбільший в Україні мурал Петлюри. ФОТО

У Кам’янці-Подільському з’явився найбільший в Україні мурал із зображенням Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

 Арт-об'єкт прикрашає фасад одного з будинків у Старому місті на вулиці Зарванська, 5б, повідомляє місцевий портал "Є".

Як розповідає організатор проекту, меценат Олександр Бейлик, це не перший, але найбільший за площею стінопис, який віддає шану пам'яті видатному борцеві за незалежність України. Головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюру зобразили з фотографії, зробленої під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

 

"Сто років тому Кам'янцю-Подільському випало стати останньою столицею УНР. І саме в той час, у 1919-1920 роках, Симон Петлюра і його уряд перебували в нашому місті. Власне, ідея створити такий стінопис з'явилася після того, як я побував на могилі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі наприкінці минулого року. Цей проєкт підтримали в міському осередку організації "Просвіта". Тож, сподіваємося, мурал стане не лише мистецьким об'єктом, а й надихатиме на боротьбу усіх патріотів, які розуміють, що у нас, так само, як і 100 років тому, іде війна", - розповідає Олександр Бейлик.

 

Куратор проекту зазначає, що мурал є подарунком для Кам'янця-Подільського та його мешканців.

 

Автором масштабного стінопису, площа якого 200 квадратних метрів, став тернополянин - художник Тарас Довгалюк, який нині мешкає у Львові. Підготовка до роботи тривала 9 місяців, а на її виконання пішло чотири дні, 30 аерозольних балончиків і 30 літрів фарби. Обійшовся мурал у 50 тисяч гривень.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.