Меморіальну дошку на честь Лук'яненка встановлять у Чернігові

У Чернігові встановлять меморіальну дошку на честь видатного дисидента, борця за незалежність України Левка Лук’яненка. Її відкриють на будинку, де він проводив свої зібрання.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника начальника прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.

"Меморіальну дошку на честь відомого правозахисника, громадсько-політичного і культурного діяча, Героя України та одного з авторів Акта про незалежність України Левка Лук'яненка виконком Чернігівської міськради вирішив встановити на будинку №49 по вулиці Рокоссовського, де жив брат діяча й де останній проводив свої зібрання", - розповіла речниця.

За її словами, дошку планується відкрити до Дня Незалежності України. Кошти на її виготовлення перерозподілять за рахунок зменшення фінансування на 24 тис. грн ремонтів об'єктів культурної спадщини.

Комісія вже погодила текст, який буде викарбуваний на дошці: "У цьому будинку в 1989 році працював Левко Григорович Лук'яненко (1928 - 2018) - борець за незалежність України у ХХ сторіччі, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України".

Спочатку таку дошку планували встановити на Рокоссовського, 41-б, де Лук'яненко проживав деякий час між звільненням із в'язниці й повторним арештом у 1970-х роках і де нині живе його перша дружина. Однак згодом переважила інша думка.

Обговорювалася й інша пропозиція - перейменувати вулицю Рокоссовського на честь Лук'яненка. Однак у чернігівців ця ідея підтримки не знайшла.

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.