Українці Південної Австралії відзначили 70-ліття поселення. ФОТО

В австралійському передмісті Хіндмарш (біля Аделаїди) днями відбулася святкова вечеря з нагоди 70-річчя поселення українців у Південній Австралії.

Про це у вівторок повідомила Українська громада Південної Австралії на своїй сторінці у Facebook, передає Укрінформ.
 
FB ASSOCIATION OF UKRAINIANS IN SA 

"Пам'ятна вечеря з нагоди 70-річчя поселення українців у Південній Австралії відбулася 20 липня", - йдеться у дописі.

Для гостей заходу було проведено презентацію на тему української імміграції в Австралії. Відбулася виставка панно роботи Лідії Маковійчук, наданих Союзом українок Австралії.

 
FB Association of Ukrainians in SA 

Музична складова вечора була представлена дуетом скрипки та гітари, а Орися Гопко з нагоди ювілею презентувала власного вірша.

Учасників святкового заходу пригощали традиційними українськими стравами та випічкою.

 
FB ASSOCIATION OF UKRAINIANS IN SA 

Під час вечора усі охочі мали можливість ознайомитися зі світлинами, документами та пам'ятними речами, які стосуються прибуття українців до Південної Австралії у 1949 році.

Нагадується, що у травні з нагоди відзначення 70-річчя поселення українців у Південній Австралії було організовано відповідну виставку. Організатором заходу виступив Союз українок Австралії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.