Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві

Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.

"Вважаємо, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття Рішення суду першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у Рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи", - йдеться в апеляційній скарзі, наведеній на офіційному сайті установи.

 
 

"Всі обґрунтування щодо відсутності порушень прав позивачів, неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки", неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" тощо були подані до Окружного адміністративного суду", - пояснив юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.   

Нагадаємо, 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича. в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року 

У червні 2017-го Київрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.