Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві

Український інститут національної пам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування рішень Київради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича.

"Вважаємо, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та прийняття Рішення суду першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у Рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи", - йдеться в апеляційній скарзі, наведеній на офіційному сайті установи.

 
 

"Всі обґрунтування щодо відсутності порушень прав позивачів, неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки", неправильного застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин та "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" тощо були подані до Окружного адміністративного суду", - пояснив юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко.   

Нагадаємо, 25 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича. в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року 

У червні 2017-го Київрада проголосувала за перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.