Міністр закордонних справ ФРН перепросив за придушення нацистами Варшавського повстання

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас приніс вибачення за злочини нацистів проти поляків, зокрема, за різанину під час Варшавського повстання.

Цю заяву він зробив під час візиту до Музею Варшавського повстання в 75-ту річницю повстання 1944 року, передає "Новое время" з посиланням на Радіо Польща.

"Руйнування столиці [Польщі німцями] було особливо похмурим епізодом тієї війни, свідомим ударом по всьому тому, що становило основу польської ідентичності... Мені соромно за те, що німці - від імені Німеччини - заподіяли Польщі", - заявив Маас.

 
Міністри закордонних справ Польщі та Німеччини 1 серпня відвідали Музей Варшавського повстання
Agencja Gazeta / Slawomir Kaminski via REUTERS
Очільник МЗС Німеччини додав, що від нацистів постраждали не тільки Варшава, а й жителі всієї території Польщі, окупованої Німеччиною.

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року в Варшаві почалося найбільше збройне повстання польського підпілля проти німецьких окупантів. У Варшавському повстанні брали участь близько 40 тисяч осіб, насамперед повстанці підпільної Армії Крайової.

Під час боїв на вулицях Варшави загинуло близько 18 тисяч повстанців. У каральних кампаніях загинули від 150 тисяч до 200 тисяч мирних жителів. Варшава була майже повністю зруйнована.

Варшавське повстання тривало 63 дні і закінчилася капітуляцією повстанців.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.