Російські військові проводять у Керчі підводну експедицію

Російські військові та представники пошукового руху проводять експедицію «Аджимушкай-2019» в Керчі.

Про це повідомляє прес-служба Південного військового округу Росії, передає Радіо Свобода.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

"У період з 29 липня по 13 серпня буде проведено другий етап пошукової експедиції "Аджимушкай-2019" в районі Аджимушкайських каменоломень міста Керч", – сказано в повідомленні відомства.

У прес-службі округу повідомили, що на першому етапі експедиції залучили гідрографічне судно Чорноморського флоту, завдяки якому можна виявити залишки кораблів і літаків.

"Були виявлені літак "Аерокобра", останки штурмовика ІЛ-2, пароплав "Марія", який затонув у результаті навігаційної аварії в 1908 році, а також знайдені останки німецької десантної баржі F-334а. Частина виявлених артефактів була піднята з дна моря на поверхню", – зазначили у відомстві.

Довідково. Аджимушкайські каменоломні оборонялися з 16 травня по 30 жовтня 1942 року, в боях брали участь 13 тисяч осіб. В живих залишалося 48 осіб. Облога тривала 170 днів.

На початку травня 2017 року з дна моря в зоні будівництва Керченського мосту підняли літак часів Другої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.