На Тернопільщині встановили пам’ятник Герою України Сергію Кульчицькому

У Чорткові 4 серпня урочисто відкрили пам’ятник Герою України, керівнику управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії, генерал-майору Сергію Кульчицькому, який загинув під Слов’янськом у 2014 році, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про це повідомляє Тернопільська ОДА.

 
Фото: Тернопільська ОДА

Чортків не випадково став місцем встановлення такого пам'ятника, адже саме цей край є рідним для батьків Сергія Кульчицького та його дружини. А з Тернопільщиною майбутнього генерала пов'язувало ще й те, що з 1992 по 1995 роки він проходив тут, у Тернополі, військову службу на посаді заступника командира, а згодом й командира 14-го окремого батальйону Національної гвардії України.

На відкриття погруддя українському патріотові до Чорткова зібралися численні представники громадськості, духовенства, обласної та місцевої влади, учасники бойових дій, рідні Героя.

Від обласної державної адміністрації квіти шани до постаменту поклала заступник голови ОДА Світлана Беспоповцева. Присутні молитвою вшанували світлу пам'ять Людини, для якої любов до України та вірність присязі були не гарними словами, а життєвим кредо та керівництвом до дії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.