У Польщі вшанують українців, які врятували Варшаву від більшовиків

Українські та польські скаути запалять "Полум'я братерства" на могилах бійців УНР 14 серпня о 18:00. Акція проходитиме у кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Любліні, Кракові, Кельце та Перемишлі.

Захід ініціювали польські гарцери спільно з українськими пластунами. Він адресований усім полякам та українцям, які хочуть віддати честь українським героям у 99 річницю Варшавської битви, повідомляє Інститут національної пам'яті.

Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава
Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава

Молодь хоче наголосити, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для спільного будівництва кращого майбутнього.

"Нам усім треба постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", - кажуть організатори акції.

ДОВІДКА. Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як "Диво на Віслі".

12 жовтня 1920-го у Ризі – тепер у Латвії поляки та червоні підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УСРР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились сам на сам із більшовиками.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.