"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО

Правдива історія звивистої долі сотника УПА без пафосу – почалися зйомки тизера художнього фільму "Долина".

Сюжет кінострічки побудований навколо долі командира УПА Петра Мельника на псевдо "Хмара" і розповідатиме про його боротьбу в кінці 1940-х – на початку 1950-х років, повідомляє "5 канал".

"Там історія така, що він був за часів Другої світової війни в концтаборі на території Польщі, Німеччини, потім, коли повернувся сюди, тут радянська влада такий самий концтабір почала влаштовувати для населення, тобто він з одного концтабору в інший, а по суті він повернувся на свою землю", – розповідає виконавець ролі "Хмари" Дмитро Ярошенко.

Нещодавно Ярошенко зіграв роль поета й дисидента Василя Стуса у фільмі "Заборонений", чия прем'єра відбудеться у вересні.

Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника -
Дмитро Ярошенко в ролі Петра Мельника - "Хмари"
5 канал

Перші кадри тизера стрічки "Долина" знімають у підземеллі Києво-Печерського заповідника.

"Він був підступно так, там дуже така цікава детективна історія, завербований саме московитами, але він так чи інакше їх обдурив, і помстився за це. Це сучасна історія зради і спокути цієї зради", – розповідає режисер-постановник фільму Володимир Тихий.

Петро Мельник -
Петро Мельник - "Хмара" зліва
Архів Центру досліджень визвольного руху

За словами автора ідеї та сценарію Віталія Загоруйка, фільм буде без пафосу і показуватиме лише правдиві події, тому що в основі сюжету – біографія Петра Мельника з архівних джерел.  

"У цьому фільмі, я думаю, будуть реальні справжні і навіть страшні речі, і можливо навіть хтось із патріотів скаже, що я ллю воду на млин ворога, але це для нерозумних людей, розумні люди зрозуміють, що я хотів показати правду", – наголосив автор ідеї та сценарію фільму Віталій Загоруйко.

Тизер фільму "Долина" збираються презентувати в жовтні. Наразі зйомки фінансує Український культурний фонд. Оскільки загальний бюджет складає біля 20 мільйонів гривень, для зйомок повного метру фінансування ще шукатимуть.

ДОВІДКА:

Петро Мельник (1910–1952) – сотник УПА, псевдо: "Хмара", "Верх", "П-44". Народився в сучасній Івано-Франківській області, член Пласту, відслужив у Війську Польському. Член ОУН від 1937 року. Під час війни з Німеччиною в 1939 році потрапив до німецького полону.

У 1941-1942 роках служив у батальйонах "Роланд" і № 201, організованих ОУН(б) при німецькій армії. З літа 1943 року організовував перші загони Української народної самооборони в Долинському районі Івано-Франківської області. 

Командир сотні "Стріла" (січень 1944 – лютий 1945), куреня "Дзвони" (лютий – грудень 1945), тактичного відтинку "Гуцульщина" (грудень 1945 – 1949). Керував рейдом відділу в Румунію (червень—липень 1949).

За хоробрість і вміле командування "Хмара" дістав від Головного військового штабу УПА Срібний хрест Бойової заслуги 1-го класу і звання сотника.

У 1951-му потрапив у полон до Станіславського управління МДБ. Дав згоду на співпрацю, проте в 1952 році організував втечу шістьох агентів-бойовиків і повернувся з ними в підпілля. Загинув у бою з оперативною групою УМДБ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.