Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО

Не встигли с. Седневі відкити меморіальну дошку Героєві України, радянському політв'язню та автору тексту Акта проголошення незалежності України Левку Лук'яненку, як того дня хтось облив її фарбою.

Гранітну дошку на честь борця за незалежність України урочисто відкрили 23 серпня о 13.00, передає УНІАН.

Її встановили на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Нині там проживає його сестра Зінаїда.

Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Євген Орда

Проте вже о 22.23 того ж дня військовий капелан, священник Катерининської церкви Чернігова Євген Орда виклав у "Фейсбуці" фото, де видно бурі плями на дошці.

"Невідомі її облили томатним соусом, там розкидано квіти, зірвано прапор", - написав він

Речниця ГУ Нацполіції в області Юлія Ковтун повідомила, що на місці події працювала поліція, зокрема, правоохоронці опитали свідків.

"Проводиться подальша перевірка, з метою встановлення причетних до цієї події осіб", - поінформувала вона.

На дошці видно червоні плями
На дошці видно червоні плями
євген орда

Нагадаємо, що акт андалізму стався напередодні річниці від дня народження Левка Лук'яненка - він народився 24 серпня 1928 року. 

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів.

Український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні.

Читайте також:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.