У Львові відкрили першу частину меморіалу Небесної сотні. ФОТО. ВІДЕО

У День держпрапора у Львові на вулиці Кривоноса-Замковій відкрили першу частину Меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

 

"Станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном. Побудовано три оглядові майданчики, встановлено таблички з портретами героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі.

Портерів героїв 107... Кожен портрет погоджений з родинами загиблих Героїв.Також проведено водовідведення та освітлення" - йдеться у повідомленні.

Необхідно ще провести озеленення. Висадку дерев планують у листопаді цього року.

 

Друга частина Меморіалу — це міст через вулицю Кривоноса в бік парку Губернаторські вали. Цей проект реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.

Буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, в рамках якого і відбуватиметься будівництво пішохідного моста пам'яті героїв Небесної Сотні. Проект будівництва моста зараз на експертизі.

 

Повідомляється, що меморіал складається з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі та пішохідного моста між пагорбами вздовж вулиці Кривоноса.

Міст виводитиме на терасу з боку вулиці Замкової, де облаштовано площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.

 

Основний матеріал проекту — кортен, який з часом змінює свою фактуру. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці.

На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної сотні.

 

Також будуть розташовані 5 плит, що символізують 5 днів, у які загинуло найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід'ємною складовою тих подій.

Площа ділянки будівництва — 0,9140 га. Площа озеленення — 6980 кв.м. Меморіальна площа — 550 кв.м.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.