Польща виділила 24 млн гривень на відновлення культурної спадщини в Україні

Україна стала основним реципієнтом інституту "Полоніка". Бюджет інституту "Полоніка" на відновлення польської культурної спадщини за кордоном 2019 року становить близько 6 млн злотих, з них 3,8 млн злотих (близько 24 млн гривень) призначено для реставрації пам'яток в Україні.

Про це повідомляє "Лівий Берег" із посиланням на Rzeczpospolita.

Латинський катедральний собор у Львові
Латинський катедральний собор у Львові
Фото: lviv1256.com

Польські реставратори вже демонтували для відновлення шість статуй апостолів з огорожі Латинського кафедрального собору у Львові (базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії).

Серед інших проєктів – збереження фресок Францішека і Себастьяна Екштейнів на зводі нефа у львівському костелі Єзуїтів (Гарнізонна церква).

Польські фахівці також працюють у Вірменському кафедральному соборі. Нещодавно там завершили консервацію настінних розписів Яна Генріка Розена в пресвітерії собору; цього року заплановано законсервувати мозаїку із зображенням Святої Трійці, яку створив Юзеф Мехоффер.

Роботи проводять у колишньому госпіталі Святого Лазаря, заснованому 1618 року з ініціативи домініканського братства Святої Вервиці. Там планують зберегти рельєфи "Лазар перед будинком багатія" і "Лазар на лоні Авраама".

Гроші виділено також на ремонт і консервацію сходів зі скульптурою непорочного зачаття Діви Марії, які ведуть до барокового костелу Святого Антонія. Видання вказує, що в ньому хрестили відомого польського поета і драматурга Збіґнєва Герберта.

Також польські реставратори працюють у Винниках, Кам'янці-Подільському, Бердичеві, Тиврові, Жовкві.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.