У МЗС Польщі порівняли Nord Stream-2 із пактом Молотова-Ріббентропа

Віце-міністр закордонних справ Польщі Шимон Шинковський вел Сеньк заявив, що співпраця Росії і Німеччини щодо проєкту "Північний потік-2" нагадує співпрацю нацистської Німеччини з СРСР перед Другою світовою війною.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Побудова Nord Stream-2 нагадала віце-міністру закордонних справ Польщі Шинковському вел Сеньку співпрацю Росії і Німеччини під час підписання пакту Молотова-Ріббентропа", - йдеться у повідомленні.

За словами вел Сенька, під час урочистих заходів до 70-их роковин початку Другої світової війни, коли 10 років тому на Вестерплятте одним іх гостей був президент РФ Володимир Путін, влада Польщі пов'язувала з тим візитом "фальшиві надії".

"У наших відносинах з Росією панувала певна наївність", - сказав він.

Заступник глави МЗС Польщі зазначив, що тодішня промова Путіна на Вестерплятте "релятивізувала певні підписані договори" та свідчила про критичну оцінку Росії пакту Молотова-Ріббентропа.

Однак, як підкреслив він, потім почалося будівництво газопроводу Nord Stream-2, що, якщо говорити про держави, котрі співпрацюють у цьому проєкті, могло нагадувати співпрацю Росії та Німеччини багато років тому. "Газогін в обхід Польщі, держав Балтії, - це саме така угода за спинами", - заявив Шинковський вел Сеньк.

За його словами, якби не сильний альянс Польщі і США, питання Nord Stream-2 "було би вже вирішене".

"Спротив побудові Nord Stream-2 не є безнадійним саме завдяки союзу зі Сполученими Штатами", - вважає він.

Як відомо, на цьогорічний ювілей роковин початку Другої світової війни Варшава не запросила російську делегацію. Президент Анджей Дуда надіслав запрошення державам Європейського Союзу, НАТО та Східного партнерства. Під час головних урочистостей 1 вересня у Варшаві заплановані виступи президентів Німеччини, Польщі та США.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.