Рожевий Самсон. Вандали на Києво-Подолі

Троє молодих чоловіків пофарбували фонтан «Самсон» на Контрактовій площі у рожевий колір.

Про це повідомляє "Хмарочос" із посиланням на прес-службу поліції Києва.

Усіх трьох поліція вже затримала за пошкодження об'єкта культурної спадщини.

Близько першої години ночі четвертого вересня до поліції надійшло повідомлення про те, що невідомі розмальовують фонтан.

На місце прибули поліцейські й побачили хлопців, які почали тікати. Вдалося схопити одного з них. При собі він мав фарбу з пензлями. Згодом повідомив імена своїх товаришів. Вік затриманих – від 21 до 27 років.

 
Столична поліція опублікувала ось такі зображення затриманих

"До злочину фігуранти готувалися заздалегідь. У своїх переписках зловмисники обговорювали план дій, а також консультувалися зі знайомими, як можна уникнути покарання за скоєне. Один із варіантів – назвати свої дії встановленням "арт-об'єкта"", – повідомив начальник Подільського управління поліції Владислав Іщенко.

Поліція виклала знімки екрану телефону з перепискою учасників "акції".

У переписці вони називають свої дії "проєктом". Вже з відділку повідомляють, що дізналися про охоронний статус фонтана.

 
"У нас фарба є"

Слідчі кваліфікували інцидент як пошкодження об'єкта культурної спадщини, адже скульптура-фонтан "Самсон" офіційно внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток за категорією місцевого значення.

Розпочато кримінальне провадження розпочате за ч. 2 ст. 298 – знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини. Фігурантам загрожує до трьох років ув'язнення.

 
Рожевенький Самсон

У 2015 році фонтан "Самсон" вже перефарбовували у бронзовий колір. Нинішня скульптура Самсона є копією скульптури, створеної у 1749 році й розібраної в 1934-му. Альтанку було побудовано у XVII столітті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.