Рада декомунізувала назви двох українських сіл

Вчора на пленарному засіданні народні депутати України ухвалили в цілому чотири проекти постанов про перейменування українських сіл, два з них – згідно з законом про декомунізацію.

Про це повідомляє УНН.

 

Так, Верховна Рада України в цілому ухвалила:

1. Проект постанови №2093 про перейменування села Іванівка Любашівського району Одеської області на село Яновка. Відповідне рішення підтримали 294 народних депутатів;

2. Проект постанови №2094 про перейменування села Рябухине у Харківської області на село Гуляй Поле. Відповідне рішення підтримали 290 народних депутатів;

3. Проект постанови №2095 про перейменування села Мелихівка у Харківській області на село Миколаївка. Відповідне рішення підтримали 295 народних депутатів;

4. Проект постанови №2096 про перейменування села Текуче Косівського району Івано-Франківської області на село Текуча. Відповідне рішення підтримали 308 народних депутатів.

ВРУ декомунізувала назви двох із чотирьох вищезазначених сіл, а саме села Рябухине та села Мелихівка у Харківській області відповідно до вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.