АНОНС: У Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Задля формування свідомого, мислячого суспільства важливо не тільки позбуватись інформаційного "сміття" з м инулого, а й запобігати появі такого у майбутньому.

Виставка — альтернативний шлях розв'язання проблеми радянської спадщини в музейному дискурсі, який полягає у контрастному поєднанні радянських міфологем з прихованою за ними дійсністю.

Люди, які виросли та більшу частину свого життя усвідомлювали себе як громадяни "великої країни" з постійним дефіцитом і цінами на продукти та навіяним відчуттям стабільності, яка, до того ж, асоціюється з молодістю та перспективами, — наразі переживають перманентний шок та несприйняття нової дійсності.

Нині країна переживає чергову ейфорію і лихоманку, спричинених хворобою "ностальгії по совку".

Просто та доступно, спираючись на фактичні матеріали та емпатійне занурення у світ "маленької людини" тоталітарної епохи, проект дозволить зазирнути за межі несправжніх переконань та сталих уявлень, а молодому поколінню допоможе скласти власну неупереджену думку та самостійно здійснити аналіз і прийти до висновків.

Виставка поділена на інформаційні блоки-експозиції:

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. СССР – оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Музей міста Кам'янське, За підтримки Українського культурного фонду

Партнери-співорганізатори: Музей Івана Гончара, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності, Музей становлення української нації, EPSON.

Час: 24 вересня, вівторок, 16:00

Місце: Музей Івана Гончара , вул. Лаврська, 19

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.