АНОНС: У Києві відкриють виставку про міфи та реалії радянської доби

Виставковий проект «Battle of memories: міфи та реалії радянської доби» має на меті розвінчати міфи минулого та привести у дію механізми здорового скепсису з приводу нав’язуваних світоглядних позицій і кліше.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Задля формування свідомого, мислячого суспільства важливо не тільки позбуватись інформаційного "сміття" з м инулого, а й запобігати появі такого у майбутньому.

Виставка — альтернативний шлях розв'язання проблеми радянської спадщини в музейному дискурсі, який полягає у контрастному поєднанні радянських міфологем з прихованою за ними дійсністю.

Люди, які виросли та більшу частину свого життя усвідомлювали себе як громадяни "великої країни" з постійним дефіцитом і цінами на продукти та навіяним відчуттям стабільності, яка, до того ж, асоціюється з молодістю та перспективами, — наразі переживають перманентний шок та несприйняття нової дійсності.

Нині країна переживає чергову ейфорію і лихоманку, спричинених хворобою "ностальгії по совку".

Просто та доступно, спираючись на фактичні матеріали та емпатійне занурення у світ "маленької людини" тоталітарної епохи, проект дозволить зазирнути за межі несправжніх переконань та сталих уявлень, а молодому поколінню допоможе скласти власну неупереджену думку та самостійно здійснити аналіз і прийти до висновків.

Виставка поділена на інформаційні блоки-експозиції:

1. "Дорогой Леонид Ильич". Культ вождя.

2. СССР – оплот мира". Радянський імперіалізм.

3. "Моральный кодекс строителя коммунизма". Контроль свідомості.

4. "Соблюдай бдительность". Переслідування інакодумців.

5. "Все для блага человека". "Совковий" побут.

6. "Органы не ошибаются…" Людина проти системи.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Музей міста Кам'янське, За підтримки Українського культурного фонду

Партнери-співорганізатори: Музей Івана Гончара, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності, Музей становлення української нації, EPSON.

Час: 24 вересня, вівторок, 16:00

Місце: Музей Івана Гончара , вул. Лаврська, 19

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.