Окупанти розмірковують над перейменуванням Криму

Окупаційна влада Криму обговорить ідею закріпити за анексованою АРК подвійну назву Республіка Крим – Таврида.

Про це з посиланням на російські ЗМІ повідомляє "Українська правда".

З пропозицією про перейменування виступив глава національно-культурної автономії кримських греків "Таврида" Іван Шонус. На його думку, подвійна назва "дозволить закріпити за півостровом російський статус".

 

Так званий "віце-прем'єр уряду Криму, постпред республіки при президентові РФ" Георгій Мурадов вважає цю ідею гідною для обговорення в різних органах окупаційної влади в разі, якщо жителі півострова підтримають це.

За словами Мурадова, в Росії "цілий ряд регіонів, таких як Північна Осетія – Аланія, Республіка Саха (Якутія), які застосовують історичну частину в своїй назві".

У свою чергу, глава громадської палати Криму Григорій Іоффе виступив проти перейменування і назвав це "порожніми клопотами". На його думку, "гра в назви і зміна назви тільки розділить суспільство і породить непотрібні суперечки".

При цьому він підкреслив, що палата за потреби може розглянути таку ініціативу, якщо надійде "належна аргументація".

Український історик Андрій Плахонін пригадав, як схожі зміни в Криму планували нацисти. 

"Крим-Таврида в цьому проекті це щось більше Криму сьогодні – історично давніше за Кримське ханства (а, відповідно, у Киримли такі ж права вважатися корінним народом, як і у росіян), географічно – [білше за] півостров Крим. Здається, минулого разу так вільно поводилися з історією та географією Криму нацисти.

Виходить новий Generalbezirk Taurien – щось на зразок так і не реалізованого генерального округу Таврія, задуманого в Міністерстві східних окупованих територій Розенберга. Ну нічого, нацисти задумали, а їх старовинні партнери втілять. Звичайно, якщо ми з вами цій триколірній чумі не завадимо",  пише він у Facebook.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.