Окупанти розмірковують над перейменуванням Криму

Окупаційна влада Криму обговорить ідею закріпити за анексованою АРК подвійну назву Республіка Крим – Таврида.

Про це з посиланням на російські ЗМІ повідомляє "Українська правда".

З пропозицією про перейменування виступив глава національно-культурної автономії кримських греків "Таврида" Іван Шонус. На його думку, подвійна назва "дозволить закріпити за півостровом російський статус".

 

Так званий "віце-прем'єр уряду Криму, постпред республіки при президентові РФ" Георгій Мурадов вважає цю ідею гідною для обговорення в різних органах окупаційної влади в разі, якщо жителі півострова підтримають це.

За словами Мурадова, в Росії "цілий ряд регіонів, таких як Північна Осетія – Аланія, Республіка Саха (Якутія), які застосовують історичну частину в своїй назві".

У свою чергу, глава громадської палати Криму Григорій Іоффе виступив проти перейменування і назвав це "порожніми клопотами". На його думку, "гра в назви і зміна назви тільки розділить суспільство і породить непотрібні суперечки".

При цьому він підкреслив, що палата за потреби може розглянути таку ініціативу, якщо надійде "належна аргументація".

Український історик Андрій Плахонін пригадав, як схожі зміни в Криму планували нацисти. 

"Крим-Таврида в цьому проекті це щось більше Криму сьогодні – історично давніше за Кримське ханства (а, відповідно, у Киримли такі ж права вважатися корінним народом, як і у росіян), географічно – [білше за] півостров Крим. Здається, минулого разу так вільно поводилися з історією та географією Криму нацисти.

Виходить новий Generalbezirk Taurien – щось на зразок так і не реалізованого генерального округу Таврія, задуманого в Міністерстві східних окупованих територій Розенберга. Ну нічого, нацисти задумали, а їх старовинні партнери втілять. Звичайно, якщо ми з вами цій триколірній чумі не завадимо",  пише він у Facebook.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.