АНОНС: У Львові відбудеться конференція до 75-х роковин депортації кримських татар

26-27 вересня 2019 року у Львові відбудеться Міжнародна наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Учасники конференції дадуть правову оцінку депортації як злочину, подискутують про депортацію як практику й інструмент тоталітарного режиму та обговорять пам'ять про депортації.

Організаторами заходу є Український інститут національної пам'яті, Інститут українознавства ім. і. Крип'якевича НАН України, Український Католицький Університет, Міська рада м. Винники, КЗ Львівської обласної ради "Історико-краєзнавчий музей".

Напрями роботи конференції:

* Депортація як практика й інструмент тоталітарного режиму

* Депортація і людина: повсякдення, стратегії виживання, травматичний досвід

* Правова оцінка депортації як злочину

* Пам'ять про депортації: відновлення, збереження, вшанування

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Програму конференції можна завантажити за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.