Скіфське золото: суд у Гаазі розгляне українське клопотання про відвід судді

Клопотання української сторони про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу щодо "скіфського золота", передано на розгляд суду в Гаазі.

Про це кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомили в Департаменті міжнародних спорів Мін'юсту.

 

"Сьогодні державу Україна було повідомлено, що клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама було передано на розгляд суду в Гаазі. Розгляд клопотання у судовому засіданні відбудеться за раніше узгодженою датою - 11.10.2019.

Водночас, провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід, а тому затверджений процесуальний графік втрачає свою актуальність", - сказали у Департаменті.

6 вересня Україна подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про "скіфське золото", і попросила відреагувати на це клопотання до 11 вересня.

Але 12 вересня секретар суду повідомив, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. Наступного дня Україна вдруге подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС", тобто, фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь "Промнефтьстрой".

А представництво інтересів "Промнефтьстрой" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Як раніше повідомлялось, суд Амстердама 11 березня розпочав розгляд апеляції у справі щодо повернення в Україну колекції "скіфського золота", яке було відправлене з кримських музеїв на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду. "Скіфське золото", допоки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

У липні 2019 року Апеляційний суд Амстердама відклав ухвалення остаточного рішення у цій справі. У рішенні суду йдеться, що сторонам виділено 2 місяці для надання запитуваної судом інформації, а вже потім суд розглядатиме справу далі. Таким чином, остаточного рішення можна чекати через 6-9 місяців.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.