Епідемія "Чорної смерті" прийшла до Європи з території сучасної Росії - вчені

Масштабна епідемія бубонної чуми, що охопила Європу в середині XIV століття і отримала назву "Чорна смерть", прийшла з російського Поволжя - з території сучасного Татарстану

Про це пише BBC.

Такого висновку дійшли німецькі вчені, які вивчили останки жертв епідемії і реконструювали геном десятків зразків чумної палички (Yersinia pestis) - збудника цієї смертельної хвороби.

 

Відстеживши мутації в ДНК бактерії, археологи і генетики спільно змогли відновити хронологію епідемії і зрозуміти, звідки з'явилася хвороба, яка знищила половину населення Європи.

Жертвами "Чорної смерті" стали десятки мільйонів людей, а повторні спалахи захворювання тривали аж до кінця XVIII століття.

Найбільш ранній зразок чумної палички, від якого виникли більш пізні штами, виявили під російською Казанню, на території міста Лаішево.

Водночас з'ясувалося, що в розпал епідемії (її пік припав на 1346-1353 роки) генетичний код чумної палички зовсім не змінився. Аналіз останків загиблих від чуми жителів Сен-Лорана, Барселони, Лондона і Осло продемонстрував, що всі вони померли від Yersinia pestis з ідентичним геномом.

А ось пізніше бактерія продовжила еволюціонувати і в якийсь момент "втратила" частина ДНК, відповідальну за високу вірулентність (тобто здатність викликати зараження знизилося) - і захворювання пішло на спад.

Цікаво, що те ж саме відбулося і під час першої епідемії чуми, яка охопила Європу в 541-750 роках - тобто обидва рази еволюція пішла одним й тим же шляхом.

Проте саме друга епідемія захворювання стала найбільш спустошливою ​​- її жертвами стали, за різними даними, до 60% населення європейського континенту.

Перший задокументований спалах "Чорної смерті" стався в 1346 році в низов'ях Волги і причорноморському регіоні. За наступні сім років епідемія охопила майже всю територію Європи. Звідти чума перекинулася на Близький Схід і на північ Африки.

Пізніші європейські спалахи, що тривали в XV-XVIII ст. (Ельванген, Марсель), були викликані вже іншим генетичним різновидом палички - втім, він теж походив від поволзького різновиду.

Бактерія Yersinia pestis, яка викликає чуму, як і раніше живе серед популяцій гризунів - в Азії, Африці, Америці і в Східній Європі.

Чума як і раніше становить небезпеку для людства, хоча й у набагато менших масштабах: випадків зараження стається десятки на рік, а смертність становить в середньому близько 7% від кількості хворих.

Навесні цього року в Монголії стався спалах чуми, внаслідок якої загинули чоловік і його вагітна дружина. Спалах захворювання пов'язали з монгольської традицією вживати в їжу диких гризунів, які поширюють чумну паличку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.