Спецпроект

СБУ знайшла вандала, який розмалював свастиками меморіал жертвам Голокосту. ФОТО

Співробітники Служби безпеки України та поліції встановили чоловіка, який осквернив пам’ятний знак жертвам Голокосту у Голованівську Кіровоградської області

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Зловмисник фарбою намалював свастики та зробив антисемітські написи на меморіальному комплексі, спорудженому на місці страти нацистами понад дев'ятсот євреїв у часи Другої світової війни.

 

У відомстві зазначають, що вандалом виявився "один із представників мистецьких кіл Києва". У центрі столиці за високим парканом знаходиться декілька його приватних будівель, на території яких він виготовляв з металу свастики. Ними киянин прикрашав своє помешкання, зовнішній фасад і паркан присадибної ділянки, дитячу кімнату та хатні речі.

 

Під час обшуку в чоловіка знайшли майже тридцять металевих свастик, карти Кіровоградської і Миколаївської областей та відповідні записи із відмітками об'єктів для вчинення актів вандалізму, аерозольні фарби - такі ж самі, як ті, якими обмальований меморіал.

Правоохоронці також вилучили жорсткі диски, друковані антисемітські матеріали та електропилку, якою вирізьблювались свастики на пам'ятних знаках.

Зловмиснику повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 "(умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності") та ч. 3 ст. 297 ("наруга над могилою, іншим місцем поховання") Кримінального кодексу України.

 

Статті передбачають до п'яти років обмеження волі або до семи років в'язниці.

Слідство з'ясовує, чи причетний киянин до недавньої наруги над пам'ятними знаками жертвам Голокосту в Миколаївській області. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.