Спецпроект

СБУ знайшла вандала, який розмалював свастиками меморіал жертвам Голокосту. ФОТО

Співробітники Служби безпеки України та поліції встановили чоловіка, який осквернив пам’ятний знак жертвам Голокосту у Голованівську Кіровоградської області

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Зловмисник фарбою намалював свастики та зробив антисемітські написи на меморіальному комплексі, спорудженому на місці страти нацистами понад дев'ятсот євреїв у часи Другої світової війни.

 

У відомстві зазначають, що вандалом виявився "один із представників мистецьких кіл Києва". У центрі столиці за високим парканом знаходиться декілька його приватних будівель, на території яких він виготовляв з металу свастики. Ними киянин прикрашав своє помешкання, зовнішній фасад і паркан присадибної ділянки, дитячу кімнату та хатні речі.

 

Під час обшуку в чоловіка знайшли майже тридцять металевих свастик, карти Кіровоградської і Миколаївської областей та відповідні записи із відмітками об'єктів для вчинення актів вандалізму, аерозольні фарби - такі ж самі, як ті, якими обмальований меморіал.

Правоохоронці також вилучили жорсткі диски, друковані антисемітські матеріали та електропилку, якою вирізьблювались свастики на пам'ятних знаках.

Зловмиснику повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 "(умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності") та ч. 3 ст. 297 ("наруга над могилою, іншим місцем поховання") Кримінального кодексу України.

 

Статті передбачають до п'яти років обмеження волі або до семи років в'язниці.

Слідство з'ясовує, чи причетний киянин до недавньої наруги над пам'ятними знаками жертвам Голокосту в Миколаївській області. 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.