НБУ ввів у обіг пам’ятну монету "Іван Труш”. ФОТО

9 жовтня 2019 року пам'ятна монета "Іван Труш” вводиться в обіг.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу НБУ.

 
ФОТО: НБУ

Присвячена монета художнику, основоположнику реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавцю, літературно-художньому критику, видавцю Івану Івановичу Трушу.

Автор ліричних серій пейзажів, прижиттєвих портретів І. Франка, В. Стефаника, Л. Українки, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, М. Драгоманова, М. Лисенка та багатьох інших, Іван Труш створив також близько 250 великих полотен, серед яких – картини "Захід сонця в лісі", "Дніпро біля Києва", "Місячна ніч над морем", "Могила Тараса Шевченка в Каневі" тощо.

Творчий доробок митця є дорогоцінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено: угорі: малий Державний Герб України, праворуч від якого – написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019; стилізоване зображення фрагмента картини Івана Труша "Трембітарі"; праворуч: факсиміле художника та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

 
ФОТО: НБУ

На реверсі монети на дзеркальному тлі палітри з пензлями зображено: портрет Івана Труша, ліворуч від якого написи – ІВАН/1869–1941/ТРУШ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.