Що готує УІНП до Дня захисника України. ЗАХОДИ

Із 2014 року Україна відзначає головне свято для українських військових – 14 жовтня, на свято Покрови.

Свого часу саме Український інститут національної пам'яті запропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня.

Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

 

До цього свята Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом "День захисника України. 1000 років нашому війську".

  • Так, 14 жовтня о 12:00 у Києві біля Головпошти відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська".

Цього ж дня із 15:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться презентації та дискусії.

  • О 15:00 розпочнеться презентація брошури "2014: початок російсько-української війни" за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам'яті Романа Кулика та Максима Майорова.

Брошура "2014: початок російсько-української війни" має два наративні боки: перший – це історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року. Другий – хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання так званого "Мінську-1".

Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення?

Брошура "2014: початок російсько-української війни" – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та з'ясувати історичний контекст нинішньої війни.

На презентації кожен охочий зможе отримати примірник видання.

  • О 16:00 відбудеться презентація відеолекцій для військовослужбовців "Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції" та розмова "Як розповідати історію військовим". Учасники: Роман Кулик (ветеран, співробітник Українського інституту національної пам'яті, автор проекту), Тетяна Швидченко (координаторка проектів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проекту), Ганна Байкєніч (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, авторка проекту), Андрій Давидов (історик та радіоведучий на Армія FM)

Відеолекції – це спільний проект Українського інституту національної пам'яті та ГО "Експертний Корпус".

  • О 17:30 пройде дискусія на тему: "Жінка у війську" за мотивами книги "Дівчата зрізають коси".

Серед учасників: Тетяна Ковтунович (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів), Євгенія Подобна (журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця), бойовий офіцер Юлія Микитенко (командир першого взводу дівчат у ліцеї Богуна), Ірина Цвіла (ветеран, батальйон "Січ", полк поліції спеціального призначення "Київ").

Вхід на усі події вільний, але потрібна попередня реєстрація

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.