Що готує УІНП до Дня захисника України. ЗАХОДИ

Із 2014 року Україна відзначає головне свято для українських військових – 14 жовтня, на свято Покрови.

Свого часу саме Український інститут національної пам'яті запропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня.

Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

 

До цього свята Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом "День захисника України. 1000 років нашому війську".

  • Так, 14 жовтня о 12:00 у Києві біля Головпошти відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська".

Цього ж дня із 15:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться презентації та дискусії.

  • О 15:00 розпочнеться презентація брошури "2014: початок російсько-української війни" за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам'яті Романа Кулика та Максима Майорова.

Брошура "2014: початок російсько-української війни" має два наративні боки: перший – це історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року. Другий – хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання так званого "Мінську-1".

Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення?

Брошура "2014: початок російсько-української війни" – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та з'ясувати історичний контекст нинішньої війни.

На презентації кожен охочий зможе отримати примірник видання.

  • О 16:00 відбудеться презентація відеолекцій для військовослужбовців "Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції" та розмова "Як розповідати історію військовим". Учасники: Роман Кулик (ветеран, співробітник Українського інституту національної пам'яті, автор проекту), Тетяна Швидченко (координаторка проектів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проекту), Ганна Байкєніч (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, авторка проекту), Андрій Давидов (історик та радіоведучий на Армія FM)

Відеолекції – це спільний проект Українського інституту національної пам'яті та ГО "Експертний Корпус".

  • О 17:30 пройде дискусія на тему: "Жінка у війську" за мотивами книги "Дівчата зрізають коси".

Серед учасників: Тетяна Ковтунович (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів), Євгенія Подобна (журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця), бойовий офіцер Юлія Микитенко (командир першого взводу дівчат у ліцеї Богуна), Ірина Цвіла (ветеран, батальйон "Січ", полк поліції спеціального призначення "Київ").

Вхід на усі події вільний, але потрібна попередня реєстрація

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.