АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України

До Дня захисника України в усіх обласних центрах відкриється виставка «Фактор свободи». Вона дає можливість по-новому подивитися на постаті Мазепи, Петлюри та Бандери, які протягом останніх 300 років були символом свободи та боротьби за українську ідею.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає щире прагнення здобути для свого народу незалежність і право на самовизначення. І саме це викликало найбільший спротив Російської імперії та її ідеологічного наступника – Радянського Союзу, для яких слова "мазепинець", "петлюрівець" і "бандерівець" стали уособленням заклятого ворога, який ніколи не скориться і не стане рабом.

"Цього року ми відзначали три ювілейні дати – 380 років з дня народження Івана Мазепи, 180 років з дня народження Симона Петлюри та 110 років з дня народження Степана Бандери. І це дало можливість поглянути на них в одній площині, щоб зрозуміти, що часи мінялися, а ворог лишався той самий – Російська імперія, для якої будь-який прояв свободи несе смертельну загрозу.

Саме тому протягом століть слова "мазепинці", "петлюрівці" та "бандерівці" в російській імперській свідомості були ознакою ворога, і величезні сили і ресурси були кинуті на дискредитацію імен цих діячів.

Але час усе розставляє на місця. І їхній досвід боротьби є дуже цінним для наших захисників, яким доводиться мати справу з тим же ворогом", – зазначила Перша заступниця Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

Виставка демонструє незвичний, сучасний підхід до подачі інформації. Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у соціальних мережах Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили.

Водночас виставка розповідає про непростий вибір, який стояв перед цими політиками, про позитивні і негативні наслідки їхніх ключових рішень.

У виставці також зроблено акцент на тому, як сучасна армія вшановує традиції героїв минулих років. Разом з Мазепою, Петлюрою та Бандерою уособленням свободи і готовності боротися за неї до кінця став і зірка Паризької опери Василь Сліпак, який пішов добровольцем на російсько-українську війну і загинув від кулі снайпера 29 червня 2016 року.

23 серпня 2019 року, напередодні Дня Незалежності України, ця виставка відкрилася в Києві на Хрещатику. За цей час її змогли переглянути тисячі киян та гостей столиці. Тепер така можливість з'явиться і в жителів регіонів.

Також переглянути виставку можна на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Організатори виставки: Український інститут національної пам'яті і Центр досліджень визвольного руху.

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.