Семеро сміливих. Відомі імена претендентів на посаду головного архівіста країни

Список кандидатів, допучених до участі у конкурсі на посаду голови Державної архівної служби України, був оприлюднений в мережі

Документ з'явився на сайті Національного агентства України з питань державної служби.

 

15 жовтня відбулося тестування з іноземної мови. З тих, хто подавав заяви, його змогли пройти семеро людей, які і стали офіційними претендентами на місце головного архівіста країни:

- Анатолій Хромов - заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України

- Владислав Берковський - директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного;

- Ігор Розкладай - головний експерт з медійного права ГО "Центр демократії та верховенства права", головний експерт групи Медіа реформа коаліції РПР;

- Лариса Левченко - директор Державного архіву Миколаївської області;

- Іван Кісіль - т.в.о. голови Державної архівної служби України;

а також Олена Шкулета та Роман Сарамага, відомостей про актуальний рід занять яких знайти не вдалося.

Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.