Семеро сміливих. Відомі імена претендентів на посаду головного архівіста країни

Список кандидатів, допучених до участі у конкурсі на посаду голови Державної архівної служби України, був оприлюднений в мережі

Документ з'явився на сайті Національного агентства України з питань державної служби.

 

15 жовтня відбулося тестування з іноземної мови. З тих, хто подавав заяви, його змогли пройти семеро людей, які і стали офіційними претендентами на місце головного архівіста країни:

- Анатолій Хромов - заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України

- Владислав Берковський - директор Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного;

- Ігор Розкладай - головний експерт з медійного права ГО "Центр демократії та верховенства права", головний експерт групи Медіа реформа коаліції РПР;

- Лариса Левченко - директор Державного архіву Миколаївської області;

- Іван Кісіль - т.в.о. голови Державної архівної служби України;

а також Олена Шкулета та Роман Сарамага, відомостей про актуальний рід занять яких знайти не вдалося.

Конкурс почався 25 вересня, заяви можна було подавати до 10 жовтня. 

Нагадаємо, Кабінет міністрів на засіданні 25 вересня звільнив із посади попередню голову Державної архівної служби України – Тетяну Баранову.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.