Туристам заборонять фотографувати у знаменитій чеській "церкві з кісток"

З 2020 року для туристів, що відвідують Костніцу в Седліце в чеському місті Кутна Гора, діятиме заборона на фотозйомку

Про це повідомляє чеський портал Expats.

 
sokujiciplaneta.cz

Седлецька парафія, якій належить пам'ятка, пояснила таке рішення необхідностю дотримуватися поваги до 60 тисяч людей, кістками яких оздоблено склеп церкви Всіх Святих.

"Ми віримо, що наші відвідувачі будуть поважати це рішення і одночасно розуміти причини, які призвели нас до цього кроку", - заявила представниця парафії Радка Крейчі.

У соборі Успіння Діви Марії та святого Івана Хрестителя, що знаходиться поруч, також не можна буде знімати.

До півмільйона туристів на рік відвідують цю церку. Багато хто з цих відвідувачів, зазначають у парафії, зневажають історичну та релігійну значимість визначної пам'ятки, роблячи селфі або маніпулюючи кістками для створення фото, які потім публікують у соцмережах.

У майбутньому знімки можна буде робити лише з дозволу. Звертатися за ним буде потрібно мінімум за три дні до візиту. Для журналістів діятимуть ще більш суворі правила - вони проситимуть дозвіл на зйомку за три тижні.

 
SOKUJICIPLANETA.CZ

Церкву Всіх Святих було збудовано в XIV столітті. Її здавна використовували як осуарій - сховище кістяків померлих. У 1870 році власник цих земель князь Шварценберг запросив майстра Франтішека Рінта створити своєріднє оформлення інтер'єру церкви з кісток. З людських останків він створив люстри, гірлянди, підвіски панікадил та герб родини князів Шварценберг.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.