Туристам заборонять фотографувати у знаменитій чеській "церкві з кісток"

З 2020 року для туристів, що відвідують Костніцу в Седліце в чеському місті Кутна Гора, діятиме заборона на фотозйомку

Про це повідомляє чеський портал Expats.

 
sokujiciplaneta.cz

Седлецька парафія, якій належить пам'ятка, пояснила таке рішення необхідностю дотримуватися поваги до 60 тисяч людей, кістками яких оздоблено склеп церкви Всіх Святих.

"Ми віримо, що наші відвідувачі будуть поважати це рішення і одночасно розуміти причини, які призвели нас до цього кроку", - заявила представниця парафії Радка Крейчі.

У соборі Успіння Діви Марії та святого Івана Хрестителя, що знаходиться поруч, також не можна буде знімати.

До півмільйона туристів на рік відвідують цю церку. Багато хто з цих відвідувачів, зазначають у парафії, зневажають історичну та релігійну значимість визначної пам'ятки, роблячи селфі або маніпулюючи кістками для створення фото, які потім публікують у соцмережах.

У майбутньому знімки можна буде робити лише з дозволу. Звертатися за ним буде потрібно мінімум за три дні до візиту. Для журналістів діятимуть ще більш суворі правила - вони проситимуть дозвіл на зйомку за три тижні.

 
SOKUJICIPLANETA.CZ

Церкву Всіх Святих було збудовано в XIV столітті. Її здавна використовували як осуарій - сховище кістяків померлих. У 1870 році власник цих земель князь Шварценберг запросив майстра Франтішека Рінта створити своєріднє оформлення інтер'єру церкви з кісток. З людських останків він створив люстри, гірлянди, підвіски панікадил та герб родини князів Шварценберг.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.