In Memoriam. Помер Володимир Мулява

Відомий громадський, політичний та військовий діяч Володимир Мулява помер 16 жовтня

Про це у Facebook повідомив його син Ярослав Мулява.

 

Володимиру Муляві було 82 роки. Він народився на Кіровоградщині. Захистив кандидатську дисертацію з філософії, викладав у Вінницькому педагогічному інституті.

Мулява очолював Вінницьку крайову раду Народного Руху України, був членом президії на Установчому З'їзді Руху.

 
Володимир Мулява - третій праворуч на Установчому З'їзді Руху
ВАЛЕРІЙ СОЛОВЙОВ, RATAU/UKRIFORM

У 1991 році Мулява увійшов до групи зі створення Міністерства оборони України. Протягом 1991-1993 років обіймав посаду начальника соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби Міністерства оборони України, пізніше став помічником міністра оборони у зв'язках з громадськими організаціями, партіями і рухами. У 1992 році йому присвоїли звання  генерал-майора Збройних сил України.

У 1992 році Володимир Мулява став другим (після В'ячеслава Чорновола) гетьманом Українського козацтва. Він обіймав цю посаду до 1998 року, після чого отримав звання почесного гетьмана.

Крім того, Мулява був народним депутатом України ІІ скликання (1994-1998).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.