На Тернопільщині відкрили кімнату-музей Богдана Гаврилишина

Кімнату-музей, присвячену життю видатного економіста та громадського діяча Богдана Гаврилишина, відкрили 17 жовтня у його рідному селищі Коропець Тернопільської області

Про це повідомляє Фонд Родини Богдана Гаврилишина.

Знаходиться кімната-музей  на першому поверсі Коропецького будинку культури. Ініціатива її відкриття належить активістам громади Коропця, особливо членам родини, коропчанам Володимиру та Тетяні Гаврилишиним.

 
Фонд Родини Богдана Гаврилишина

Окрім представників місцевої Владимир та громади, на відкриття приїхали студенти та викладачі, пластуни, давні друзі та колеги пана Богдана.

В музеї можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато фото з різних етапів життя.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Довідка. Богдан Гаврилишин народився у 1926 році. Під час Другої світової війни його вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб. У 1947 році він виїжджає до Канади, де спочатку працює лісорубом, потім вчиться на інженера-механіка, працює інженером та менеджером. З 1960 року Гаврилишин мешкає у Швейцарії, де стає успішним економістом. 

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Богдан Гаврилишин виступає радником декількох президентів, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Богдан Гаврилишин пішов з життя у 2016 році в Києві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.