У церкві на Закарпатті виявили цінний мурал XIV століття. ФОТО

У Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) під шаром вапна виявили мурал, який датують XIV століттям.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на 

<a href=
Фото: Mukachevo.net.

"Багато хто знає про знайдені нещодавно у тячівському реформатському соборі середньовічні фрески. А от у Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) нещодавно з-під шару вапна оголили цілий мурал, який датують XIV століттям. Будете у Вишкові – гляньте. Це дивовижно, що можемо бути свідками таких унікальних знахідок", – пише видання.

Дослідники вважають першою письмовою згадкою про церкву і селище Вишково одну із грамот короля Ласло IV, датовану 1281 роком. Припускають, що спочатку церква була дерев'яною, а потім на її місці звели кам'яну споруду.

За архітектурними формами церкву відносять до 1300-х років. Відомо, що у 1326 році архієпископ естерґомський Болесло затвердив права культової споруди.

 
Фото: Mukachevo.net.

У грамоті, підписаній королем Карлом-Робертом 1329 року, якою селищу Вишково були подаровані додаткові права, зокрема, згадується, що місто мало можливість самостійно обирати священника, який отримував десятину та мав право складати заповіт. Також збереглися записи в реєстрі папської десятини, які датовані 1333 роком.

 

Пастир Ласло Гереші створив записи з детальним описом, щоб зберегти дані про настінні розписи, бо у жовтні 1867 року почалась побілка церкви. У 1874 році Флоріш Ромер у своїх записах зазначав, що під шаром вапна на стінах церкви містяться фрески.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.