НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "75 років визволення України"

Національний банк України із 22 жовтня 2019 року вводить в обіг пам'ятну монету присвячену вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу НБУ.

 

"Присвячена (пам'ятна монета - ред.) вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні, звільненню України від нацистських окупантів восени 1944 року, пам'яті та примиренню воїнів, які віддали життя за Україну", - йдеться в повідомленні.

Монета з нейзильберу "75 років визволення України" вводиться в обіг із 22 жовтня 2019 року номіналом 5 гривень та тиражем 40 тисяч штук.

 

На аверсі монети "75 років визволення України" розміщено: малий Державний Герб України, праворуч від якого вертикальні написи: УКРАЇНА та рік карбування монети 2019; на дзеркальному тлі композицію, що символізує боротьбу за визволення Батьківщини – стилізовані зображення: літака (угорі), абриси воїнів-захисників, стрілецьку зброю, танк; унизу на тлі пагорбів номінал – 5 ГРИВЕНЬ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч на дзеркальному тлі).

 

На реверсі монети розміщено: праворуч – стилізовані червоні пелюстки маку пам'яті (за мотивами символу пам'яті жертв війни автора С. Мішакіна), у центрі яких написи 1944 – 2019; ліворуч на рельєфному тлі – профіль чоловіка (дзеркальний), який тримає на руках дитину з лавровою гілкою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.