НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "75 років визволення України"

Національний банк України із 22 жовтня 2019 року вводить в обіг пам'ятну монету присвячену вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу НБУ.

 

"Присвячена (пам'ятна монета - ред.) вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні, звільненню України від нацистських окупантів восени 1944 року, пам'яті та примиренню воїнів, які віддали життя за Україну", - йдеться в повідомленні.

Монета з нейзильберу "75 років визволення України" вводиться в обіг із 22 жовтня 2019 року номіналом 5 гривень та тиражем 40 тисяч штук.

 

На аверсі монети "75 років визволення України" розміщено: малий Державний Герб України, праворуч від якого вертикальні написи: УКРАЇНА та рік карбування монети 2019; на дзеркальному тлі композицію, що символізує боротьбу за визволення Батьківщини – стилізовані зображення: літака (угорі), абриси воїнів-захисників, стрілецьку зброю, танк; унизу на тлі пагорбів номінал – 5 ГРИВЕНЬ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч на дзеркальному тлі).

 

На реверсі монети розміщено: праворуч – стилізовані червоні пелюстки маку пам'яті (за мотивами символу пам'яті жертв війни автора С. Мішакіна), у центрі яких написи 1944 – 2019; ліворуч на рельєфному тлі – профіль чоловіка (дзеркальний), який тримає на руках дитину з лавровою гілкою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.