В Іспанії почалася ексгумація останків Франко з мавзолею

Під Мадридом почалася ексгумація останків Франсиско Франко, що керував Іспанією впродовж десятиліть. Через 44 роки після смерті його останки будуть перенесені з мавзолею в звичайну могилу.

Про це повідомляє ВВС.

Поліція охороняє вхід до кладовища
Поліція охороняє вхід до кладовища
REUTERS

Довгоочікувана ексгумація останків диктатора буде означати, що соціалістичний уряд країни виконав свою ключову обіцянку: не прославляти диктатора, який правив країною майже 40 років.

Сім'я Франко безуспішно оскаржувала перепоховання в суді.

Ексгумація почалася о 8:30 за Гринвічем, останки Франко перевезуть на вертольоті.

Останки Франко покоїлись в базиліці меморіального комплексу "Долина Полеглих". Перепоховання відбудеться на муніципальному кладовищі в районі Ель-Пардо, де знаходиться могила дружини диктатора.

Соціалісти говорили про те, що згідно із законом про історичну пам'ять від 2007 року в "Долині Полеглих" можуть спочивати тільки останки людей, загиблих в ході іспанської громадянської війни, Франко ж помер своєю смертю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.