Білоруські археологи знайшли печатку Володимира Мономаха. ФОТО

Під час розкопок на Новому замку в білоруському Гродно мінський археолог Іван Спірін наприкінці жовтня знайшов підвісну печатку, попередньо датовану XI століттям

Про це пише сайт Гродненського державного історико-археологічного музею.

 

Такі свинцеві печатки затискалися на шнурках прикріплених до документів, наприклад листів.

Зі знахідкою працюватимуть фахівці, але вже можна припустити, що вона належить київському князю Володимиру Мономаху, батькові Гродненської княжни Агафії.

На одній стороні печатки - зображення Василія Кесарійського (небесного покровителя Мономаха, який також мав ім'я Василь) а з іншого напис давньоруською мовою з проханням про божу допомогу.

 

Такі печатки відносяться до пізнього періоду влади Володимира Мономаха (після 1113 р.).

У 1116 році Володимир Мономах видав свою дочку Агафію за князя Всеволодка Давидовича. Князь Всеволод згадується як гродненський князь в 1127 році - у першій літописній згадці про Гродно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.