1 листопада 1918

"Листопадовий зрив" у питаннях та відповідях: УІНП випустив новий ролик. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті започаткував проект «ІстФакт». Він має популяризувати історію України через емоційне, яскраве, динамічне, але водночас без зайвого пафосу, відео, детально переповідаючи малознані сюжети часів Української революції.

Про це повідомляє сайт УІНП.

 

Формат проекту – 5-хвилинні відеоролики в стилі "запитання-відповіді" з поєднанням прямої мови спікера і відеоряду (хроніка, інфографіка, анімація, карти, світлини, відео з реконструкцій історичних подій, моушн-графіка). Передбачається, що "ІстФакт" стане додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Ролики присвячені Українській революції 1917-1921 років.

У першому випуску, присвяченому "Листопадовому зриву" 1918 року, відомий спікер, історик Володимир В'ятрович розповів, чому у військового перевороту така дивна назва, як за одну ніч можна було взяти під свій контроль ціле місто, чому Львів треба було захоплювати, і чи була в України війна з Польщею.

Також відео знайомить із маловідомими фактами та таємницями часів Листопадового чину: як Львів, заснувши на Ґеловін у жовтні ще в монархії Габсбурґів, прокинувся у листопаді під владою Української національної ради, і як Дмитру Вітовському вдалося це здійснити протягом двох годин без жодного пострілу, не проливши ні краплі крові.

А ще - навіщо підприємцю Михайлу Лазорку був потрібен шафран та що зробила його дружина, аби над Ратушею Львова замайорів український синьо-жовтий стяг.

Наступні випуски розкажуть про тризуб як державний герб УНР, історію створення "Щедрика", бій за Вознесенськ, кримську операцію Петра Болбочана та про хорунжого Армії УНР і першого патріарха Київського і всієї України Мстислава. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.