1 листопада 1918

"Листопадовий зрив" у питаннях та відповідях: УІНП випустив новий ролик. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті започаткував проект «ІстФакт». Він має популяризувати історію України через емоційне, яскраве, динамічне, але водночас без зайвого пафосу, відео, детально переповідаючи малознані сюжети часів Української революції.

Про це повідомляє сайт УІНП.

 

Формат проекту – 5-хвилинні відеоролики в стилі "запитання-відповіді" з поєднанням прямої мови спікера і відеоряду (хроніка, інфографіка, анімація, карти, світлини, відео з реконструкцій історичних подій, моушн-графіка). Передбачається, що "ІстФакт" стане додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Ролики присвячені Українській революції 1917-1921 років.

У першому випуску, присвяченому "Листопадовому зриву" 1918 року, відомий спікер, історик Володимир В'ятрович розповів, чому у військового перевороту така дивна назва, як за одну ніч можна було взяти під свій контроль ціле місто, чому Львів треба було захоплювати, і чи була в України війна з Польщею.

Також відео знайомить із маловідомими фактами та таємницями часів Листопадового чину: як Львів, заснувши на Ґеловін у жовтні ще в монархії Габсбурґів, прокинувся у листопаді під владою Української національної ради, і як Дмитру Вітовському вдалося це здійснити протягом двох годин без жодного пострілу, не проливши ні краплі крові.

А ще - навіщо підприємцю Михайлу Лазорку був потрібен шафран та що зробила його дружина, аби над Ратушею Львова замайорів український синьо-жовтий стяг.

Наступні випуски розкажуть про тризуб як державний герб УНР, історію створення "Щедрика", бій за Вознесенськ, кримську операцію Петра Болбочана та про хорунжого Армії УНР і першого патріарха Київського і всієї України Мстислава. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.