Спецпроект

АНОНС: У Торонто говоритимуть про міжвоєнну Україну

Зустріч з українськими науковцями з Польщі відбудеться в Канаді.

Захід присвячений обговореннню видавничого проекту "Україна. Европа: 1921-1939". Метою проекту є публікація маловідомих документів міжавоєнної доби, що сприяють переосмисленню української історії цього періоду та місця України в Європі.

 

Проект представлять:

Мирослав Чех - польський політик і журналіст українського походження;

Оля Гнатюк - професор Варшавського Університету та Києво-Могилянської Академії;

Роман Висоцький - історик і викладач Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні/

Організатори зустрічі: Дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору (HREC) та Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді.

Вівторок, 5 листопада, 19:30.

Місце: Old Mill Toronto – Westminster Room, 21 Old Mill Road, Toronto.

Сторінка заходу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.