У Києві молодика судитимуть за демонстрацію свастики в торговому центрі

До суду скеровано обвинувальний акт стосовно хлопця, який влаштував трансляцію зображення нацистскьої символіки в столичному торговому центрі.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Києва.

Інцидент стався 16 лютого 2019 року в ТЦ Gorodok Gallery на проспекті Степана Бандери.

 

На сходах центру за допомогою LED-підсвічування демонструвалася реклама. Через помилку в комп'ютері пароль до системи керування рекламою опинився на моніторі.

Цим скористався 17-річний відвідувач центру. За допомогою програми "TeamViewer" він зі свого телефону отримав доступ до системи трансляції реклами. Молодик завантажив у систему фото із зображенням нацистської свастики.

Це зображення якийсь час демонструвалося відвідувачам, доки охоронці не відімкнули живлення системи комп'ютера.

Виник скандал, після якого правоохоронці вирахували винуватця інциденту.

"За результатами розслідування неповнолітньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, тобто у поширенні, а також публічному використанні символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму", - повідомляють у прокуратурі.

Санкція статті передбачає обмеження або позбавленням волі терміном до п'яти років, з конфіскацією майна або без неї.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.