Демонтований одеський барельєф Жукова передали до музею. ФОТО

Мідний барельєф із зображенням радянського військового і партійного діяча Георгія Жукова, демонтований з будівлі Одеського обласного військкомату, передали у місцевий військово-історичний музей Міністерства оборони України.

Про це пише "Думская".

Працівники музею заявили, що розмістити Жукова в експозиційних залах не вийде: дошка занадто важка.

 

"Боїмося, що проломить підлогу. Будемо думати, куди визначити, шукати місце. Може, встановимо на демонстраційному майданчику з технікою", - сказав представник установи.

 

На місці демонтованого барельєфа з'явиться пам'ятний знак жителям Одеси и області, що загинули в російсько-українській війні. Його пранують відкрити 6 грудня, у День Збройних Сил України.

 

Нагадаємо, барельєф був демонтований активістами 31 жовтня. Зображення Жукова підпадають під декомунізацію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.