Кандидати на голову УІНП: Відомий повний список

У розпорядження "Історичної правди" потрапив остаточний список охочих очолити Інститут національної пам'яті.

Загалом зголосилося 17 претендентів. Нижче подано перелік (у алфавітному порядку) із знайденою у відкритих джерелах інформацією про кожного.

 

1. Алфьоров Олександр Анатолійович. Кандидат історичних наук. Науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України. Радіоведучий. Член Вищої Ради політичної партії "Національний Корпус", речник партії. Автор "Історичної правди"

2. Дробович Антон Едуардович. Кандидат філософських наук. Керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Доцент Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Експерт з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

3. Джердж Сергій Федорович.  Кандидат політичних наук. Голова Української республіканської партії. Голова Громадської ліги "Україна — НАТО".

4. Єрко Галина Георгіївна. Юристка. Помічник-консультант народного депутата України. Депутатка Київської облради по мажоритарному округу від партії "БПП Солідарність" ("Європейська солідарність").  

5. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту "Сегодня".

6. Князев Надія Михайлівна. Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

7. Коростишевський Сергій Аркадійович. Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

8. Кузьменко Володимир Борисович. Доктор юридичних наук, кандидат історичних наук. Працює у Київському національному університеті культури і мистецтв, Національному авіаційному університеті, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Інституті законодавства Верховної Ради України.

9. Понипаляк Аліна Василівна. Кандидат історичних наук. Старший науковий співробітник Національного музею історії України. Авторка "Історичної правди".

10. Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук. До березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

11. Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології. Фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

12. Савченко Євгеній Олександрович. До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

13. Харченко Артем Вікторович. Кандидат історичних наук. Доцент Харківського політехнічного інституту. Співзасновник та координатор академічних проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

14. Христенко Стефан Володимирович. Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

15. Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч. Згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автор "Історичної правди".

16. Шеліханов Євген Володимирович. Відомостей у відкритих джерелах знайти не вдалося.

17. Яблонський Василь Миколайович. Кандидат історичних наук. Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. 

7 листопада відбулося тестування з іноземної мови, за результатами якого незабаром стане відомо, хто з претендентів буде допущений до конкурсу.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.