1000 гривень із сумом та болем

"Не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу". Сьогодні до обігу вводять нові банкноти – 1000 гривень.

 
Нова банкнота у 1000 гривень взірця 2019 року

- Ну не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу.

Вернадський – видатний вчений із світовим ім'ям. Але український народ в його уявах – частина російської державності.

Навіть цитата на банкноті не правильно написано "Я вірю у величне майбутнє України", а оригінальна "Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...".

 
Ким насправді був Володимир Вернадський у ставленні до України та українського політичного проекту? Читайте у тексті Ігоря Гирича "Володимир Вернадський. Між російським та українськими берегами"

- Чому на банкноті, яка буде між українців обіговою, не створити мотиваційну композицію. Наприклад розмістити карту сучасної України? Або ж карту Української Держави Скоропадського з частинами Курщини, Вороніжчини та Білгородщини. Зрештою з українським Стародубом? Це ж історична карта! Хай тоді розповідають чий Крим, Таганрог та Донбас.

- Чому банкнота присвячена Академії Наук? Зрештою не Вернадський її створив 100 років тому, поготів вважав її філіалом російської академії наук!

Здається Україна відзначає сторіччя Визвольних змагань та відновлення своєї незалежності. Невже ми боїмося сказати, що ми Нація, яка розпочала своє змагання за відновлення незалежності і сто років тримаємо зброю в руках!

- Чому не постать Скоропадського чи Петлюри? Чому Нацбанк відмовився взагалі від політичних постатей на банкнотах. Останній Грушевський, і то з варіаціями.

Якщо вже такі політкоректні – поставте Мономаха! Нехай хоч люди почитають про княжу Добу, хоч на грошах.

- Могли б купюру присвятити не людині, а скажімо події. Наприклад Конотопській битві, чи Крутам.

- А можливо було поставити Куліша, якому 200 років (все ж, навіть, вдвічі більше ніж Академії!)

Питань багато, але для мене висновок один: купюра у тисячу гривень – малоросійство.

Разом із тим, ми маємо зрозуміти – зображені постаті на грошах не просто стають найпопулярнішими, а вони формують образ у пересічних громадян про Державу.

Згадаймо, як Мазепа опинився на 10 гривнях у той час, коли абсолютна більшість населення знало, що він "зрадник" та під "анафемою".

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: табір, стара хатина та день відпочинку

Було щось гнітюче у цьому – знайти стару хатину в такому занедбаному стані. Я дуже розраховував побачити старі мітки та хатини неушкодженими. Усвідомлювати, що старі затишок і радість пішли звідси, було нестерпно розпачливо. Це ж основоположний вияв людської цивілізованості – дійшовши до таких місць, залишати по собі якнайбільше затишку тим, хто прийде після

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: косатки, сани, поні на власний дім

День лиха. Я зробив дурницю, дозволивши сьогодні спустити треті моторові сани. Це швидко виконали, поставивши їх на тверду кригу. Пізніше Кемпбелл повідомив, що один із матросів пірнув ногою під лід, проїжджаючи по сльотавому відтинку десь за 200 ярдів від корабля. Я не надав цьому великого значення, бо подумав, що він просто пробив наст.

Максим Майоров: Від Рокитного до Перемишля: кілька дат з історії Другої Світової на «східних кресах»

4 січня маємо 77-му річницю початку акції «Буря». Польський уряд у Лондоні та «підпільна держава» у німецькій окупації спланували виступ завчасно. Партизани Армії Крайової тільки чекали на привід – вступ регулярних радянських військ на польську землю

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: свобода після двадцяти днів у кризі

У переддень Нового року ми досягнули моря Росса, але ще не досягнули краю наших нещасть. Жахлива видалась ніч. На першій вахті ми відхилилися на два румби і встановили косе вітрило. Наші умови це не покращило, але принаймні додало швидкості.