У Києві відкрилася виставка до 30-річчя демократичних революцій у Європі

Вуличну виставку "Повернення до Європи" відкрили на Михайлівській площі в Києві 7 листопада.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

9-10 листопада 1989 року остаточно впав Берлінський мур, який став символом роз'єднаності Європи на два полярні табори, що виникла як наслідок поділу Європи на зони впливу після Другої світової війни.

Ця подія стала одним із знакових епізодів революційних змін, які охопили країни Центрально-Східної Європи наприкінці 1980-х років, і призвели до руйнування комуністичної імперії на теренах Радянського Союзу та його європейських сателітів.  

Саме цим процесам присвячена нова виставка Українського інституту національної пам'яті "30 років Свободи: повернення до Європи", яка 7 листопада відкрилася на Михайлівській площі.

Виставка експонуватиметься протягом місяця на Михайлівській площі, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі. Алегоричним символом виставки стала картина італійського художника Тіціана, де зображено відомий епізод з грецької міфології - викрадення Європи. 

Складається виставка з 20 банерів, які детально розповідають про події, які відбувалися в той час у Центрально-Східній Європі.

Кожен банер репрезентує окрему країну з колишнього "соціалістичного табору" - Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію, Югославію, НДР, Болгарію, а також пострадянські країни - Литву, Латвію, Естонію, Грузію, Вірменію, Молдову та Білорусь.

Три окремих банери розповідають про шлях України до незалежності – від 1987 року до 1991-го.

Також виставка нагадує про тісну співпрацю, яка була в ті часи між демократичними силами різних країн: наприклад, між польською "Солідарністю", литовським "Саюдісом" та Народним Рухом України. В експозиції використано унікальні історичні фото того періоду.

 "Ця виставка демонструє в одній площині, що відбувалося в кожній країні, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом, та окреслює місце України в цих процесах.  Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - сказав під час відкриття заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак. 

На відкритті також виступили народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе, посол Чехії Радек Матула, посол Словаччини Марек Шафін, дисиденти Богдан Горинь та Олесь Шевченко, шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр. Богдан Нагайло.

Марек Шафін зазначив, що виставка "30 років Свободи: повернення до Європи" відкриває серію заходів до 30-річчя демократичних революцій у Центрально-Східній Європі кінця 1980-х, організованих Чеським і Словацьким Посольствами спільно з Українським інститутом національної пам'яті, і запросив усіх на інші події.

Зокрема, 13 листопада в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл "30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети" за участі істориків, представників дипломатичного корпусу, журналістів.

Також 13 листопада о 15.00 на Хрещатику біля КМДА відкриється дві фотовиставки: "Оксамитова революція 1989 року", яку презентує посольство Чеської Республіки, та "Дорогою до свободи" від Міністерства закордонних і європейських справ Словацької Республіки.

Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

Ще одним заходом 13 листопада стане публічна дискусія про уроки і наслідки тих революцій, яка відбудеться о 18.00 в Інформаційно-виставковому центрі Майдану.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.