Прем’єр Польщі звинуватив Netflix у переписуванні історії

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав листа до генерального директора компанії Netflix Ріда Гастінгса з вимогою виправити показану в документальному серіалі карту Польщі з нацистськими концентраційними таборами.

Про це пише "Європейська Правда" з посиланням на допис Моравецького у Facebook.

 
Матеуш Моравецький

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання - твердо відповісти", - написав польський прем'єр.

У пості він виклав текст листа, в якому зазначив, що "деякі матеріали, доступні на платформі Netlix, є неточними тією мірою, що "вони прикривають історичні факти і відбілюють реальних винуватців цих злочинів".

Об'єктом претензій польського прем'єра є документальний міні-серіал "Диявол по сусідству", який розповідає історію вихідця з УРСР Івана Дем'янюка.

"Нещодавно презентований серіал "Диявол по сусідству" представляє карту, на якій помилково розміщені кілька німецько-нацистських концтаборів у сучасних кордонах Польщі. Також немає коментарів і пояснень того, що цими таборами керували німці", - підкреслив польський глава уряду.

Він зазначив, що карта не тільки не відповідає дійсності, а й вводить в оману глядачів, оскільки передбачає, що Польща несе відповідальність за створення і управління таборами і вчинені в них злочини.

"Моя країна в той час навіть не існувала як незалежна держава, і в цих таборах були вбиті мільйони поляків. З цієї причини цей елемент серії являє собою не що інше, як переписування історії ", - додає польський прем'єр.

"Я вважаю, що ця жахлива помилка була допущена ненавмисно. І я сподіваюся, що ви зможете виправити її якомога швидше, змінивши карту або поінформувавши підписників про помилку іншим способом", - підкреслив Моравецький.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.