Спецпроект

На Netflix з'явилися всі епізоди серіалу про Івана Дем'янюка

Американський стрімінговий сервіс 4 листопада опублікував документальний міні-серіал "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door), присвячений справі Івана Дем'янюка.

Підписники Netxlix можуть побачити всі 5 епізодів: "Диявол живе у Клівленді", "Кошмар у Треблінці", "Змова", "Перед шибеницею" та "Фінальний поворот". Тривалість кожного - 44-52 хвилини. 

 

До стрічки увійшли кадри судових процесів, інтерв'ю з їхніми учасниками та родичами Дем'янюка.

Судячи з відгуків, серіал не дає однозначної відповіді на головне питання резонансного процесу: чи є однією людиною кат "Іван Грозний" та Іван Дем'янюк?

"Однак, виробники документальної стрічки намагалися тримати себе максимально відстороненими від прийняття рішення. Це жодним чином не означає, що вони не показували більш тих, хто вижив (під час Голокосту - ІП), або сперечалися щодо їхніх вимог справедливості.

Але документальний фільм дійсно проводить чітку межу між прагненням справедливості та розп'яттям невинної людини лише для того, щоб це відповідає меті. 

...

Але тут маєте кусючу невизначеність. Якщо Джон (Дем'янюк) був Іваном Грозним, чи він отримав те, на що заслужив? А якщо не був, чи страждав він за чужий злочин?" - йдеться у рецензії на сайті The Cinemaholic.

"Але The Devil Next Door не лише про суд проти Джона Дем'янюка, але й дискусія щодо того, чи ту людину екстрадували прокурори", - пише Деніел Харт в огляді для сайту "ReadySteadyCut".

Станом на вечір 5 листопада стрічка має високу оцінку користувачів сайту IMDb - 7,8 балів з 10.

Єдиний на цей момент користувацький відгук на IMDb виглядає наступним чином: "Це неймовірно потужний, охолоджуючий та шокуючий, добре складений документальний фільм. Це дуже тривожно, але треба дивитися".

Іван Дем'янюк народися у 1920 році на Вінничині. Під час Другої світової служив у Червоній армії, у 1942-му пораненим потрапив у полон, де згодився служити "добровільним помічником".

1951 року виїхав до США, працював на автомобільному заводі в Огайо. Він отримав американське громадянство, але був його позбавлений у 2004-му.

Дем'янюк провів 8 років під вартою в Ізраїлі у 80-х роках. 20 років тому його було засуджено до смерті в Ізраїлі за злочини в таборі "Треблінка", але той вирок було скасовано після того, як з'явилися нові докази, які підтвердили причетність до цих злочинів іншої людини. Помер Іван Дем'янюк у Німеччнині в 2012 році.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.