АНОНС: Киянам розкажуть про штурм міста військом Батия

Лекція "Звитяга та катастрофа. Київ, 1240" відбудеться 16 листопада.

Київ був однією з головних цілей непереможного монгольського війська в його "Великому Західному поході". Одне з найбільших міст Європи (яким був Київ перед ворожою навалою) не зникло після цього з карти, але перетворилося на невеличке поселення, що було відоме лише завдяки своїй давній славі.

 

Що відбувалося біля Лядських воріт та Десятинної церкви? Як були озброєні монголи та кияни? Хто очолював оборону Києва? Відповіді на ці та інші запитання давно відомі завдяки роботам істориків та археологів.

Проте наука не стоїть на місці: в останні роки з'явилися дослідження, які доповнюють, а подекуди змінюють наші уявлення про трагічний і героїчний грудень 1240 року.

Лекцію читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

16 листопада, субота, 14:00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2), 4 поверх. 

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Подія у Facebook.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.