АНОНС: Киянам розкажуть про штурм міста військом Батия

Лекція "Звитяга та катастрофа. Київ, 1240" відбудеться 16 листопада.

Київ був однією з головних цілей непереможного монгольського війська в його "Великому Західному поході". Одне з найбільших міст Європи (яким був Київ перед ворожою навалою) не зникло після цього з карти, але перетворилося на невеличке поселення, що було відоме лише завдяки своїй давній славі.

 

Що відбувалося біля Лядських воріт та Десятинної церкви? Як були озброєні монголи та кияни? Хто очолював оборону Києва? Відповіді на ці та інші запитання давно відомі завдяки роботам істориків та археологів.

Проте наука не стоїть на місці: в останні роки з'явилися дослідження, які доповнюють, а подекуди змінюють наші уявлення про трагічний і героїчний грудень 1240 року.

Лекцію читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

16 листопада, субота, 14:00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2), 4 поверх. 

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Подія у Facebook.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.