На Вінниччині виявили мусульманський мавзолей ХІІІ століття

Одну з напівзруйнованих будівель в селі Мала Кісниця місцеві здавна називають «турецькою вежею», не знаючи про її справжнє походження.

Про це повідомляє Lenta.ua.

Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Руїни мавзолею в Малий Кісниці
Фото: Валентина Гижко

"Будівля стоїть на роздоріжжі за селом, — пише на своїй сторінці в Facebook краєзнавець Валентина Гижко. — В основі — масивний шестикутник з каменів, які ретельно підігнані один до одного. Є два входи і виходи та чотири "вікна". Вхід і вихід зорієнтовані на південь і захід. Вгорі — залишки купола. Виглядає ну дуже загадково!"

Валентина відправила фото незвичайної будівлі тюркологу, завідувачу центру досліджень цивілізацій Причорномор'я Інституту історії НАНУ Олександру Галенку, який припустив, що "це на перший погляд — мусульманський мавзолей (тюрбе), скоріше золотоординського часу".

Kouczeniecz на одній із старовинних карт
Kouczeniecz на одній із старовинних карт

Іншими словами, якщо визначення вірне, то будівля відноситься до XIII століття. Переглянувши старовинні карти, краєзнавець звернула увагу, що на одній з них село Кісниця називається Kouzzenicze, річка Марківка іменується Kouczeniecze, а село Велика Кісниця — Kouczeniecz.

У праці Костянтина Тищенка "Слід тунгусів, маньчжурів і монголів в топоніміці України" відзначається, що KOUCZENicze — від маньч. Хуǯу — кланятися в землю.

Тобто, назви сіл збереглися з часів Золотої Орди. Хоча пізніше виникла легенда про село, що нібито збудоване "на кістках" — Кісниця.

Далі — слово за фахівцями...

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.